Мета уроку: допомогти  учням  осмислити виховні ідеали української родини Сірків та Григорія Многогрішного;

                              усвідомити фактори стійкості, незламості, величі людського духу героїв роману;

                              удосконалювати навички пообразного аналізу прозового твору;

                              формувати почуття обов’язку та відповідальності перед родиною;

                              виховувати національну свідомість, високі патріотичні й загальнолюдські ідеали.

Тип уроку.          Урок- дослідження

Обладнання: портрет І Багряного, текст твору «Тигролови» І. Багряного, таблиця «План аналізу літературного персонажа», підручник  «Українська література» для 9 класу.

                                                    Перебіг  уроку

    1. Організація класу.

Підготовка до сприйняття твору.

                                                                      Лиш той життя і волі гідний,

                                                                      Хто б’ється день у день за них…

                                                                                                     Гете «Фауст»                

  Слово вчителя.  Відлітали у вирій журавлі… Відлітали, щоб більше не повернутись.

Безмірна туга і печаль розносилася по всьому світу від того журавлиного плачу.

І ось століття цьому, здається безконечному, вічному пташиному лету, а серце зранене щемить, тужить, скочується пекуча сльоза скорботи матері-України. Для неї

однаково дорогі її діти, де б вони не жили… Як осягнути її, нашу та їхню тугу? Одиниці  виміру такої не має.

Хто ж то є ті журавлі, що не дочекалися весни на Батьківщині й у вирію так довго?

Це – наша родина українська, розкидана по всьому світу.

Тож пригорнімося помислами й душею до наших українських родин, яких доля закинула на Далекий Схід, той таємничий безмежний Зелений Клин, який прийняв на свої простори спраглих до праці й до волі українців.

3. Оголошення теми та мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

На прикладі  родини  Сірків та Григорія Многогрішного ми простежимо, завдяки чому українці, відірвані від Батьківщини, ціною величезних зусиль зуміли не тільки вижити, а й влаштувати життя, гідне типу сильної української людини.

Отже, запишіть тему уроку: «Сильний тип української людини (образи родини Сірків та Григорія Многогрішного за романом І. Багряного «Тигролови»).

4. Вивчення нового матеріалу

Еврестична бесіда (беруть участь усі учні класу)

Що ми ще знаємо про історію Сіркового родоводу? Відшукайте це місце у творі (учень читає уривок на с.68 від слів «А сім’я…до слів ..це далеко»)

Родина Сірків живе в глухій тайзі. Хто ж представляє цю родину? (Батько, мати і діти – Наталка і Григорій).

Відтворіть біографію Григорія Многогрішного до того часу, як він опинився на Далекому Сході.

Чому через пекельні кола доводилося проходити в’язням під час перебування в радянських тюрмах?

      На сьогоднішній урок ви готували  характеристики образів родини Сірків та Григорія Многогрішного.

      Клас поділено на чотири творчі групи, кожна з яких  представляє окремого персонажа. Тому прошу занести в зошит таблицю, у якій ви будете занотовувати основні якості, риси характеру художніх образів. Користуйтеся схемами аналізу літературного персонажу. Працюємо в групах.

(Відповіді учнів  першої групи)

Учень 1: ( можливий варіант відповіді учня з посиланням на текст)

      Батько – Денис Сірко, глава сім’ї, основний працівник. Це – фізично сильний, кремезний, несхибний мисливець, справжній володар тайги. Ось як про це сказано в тексті: «Кремезний, броватий, волохаті груди в пазусі», «…вусатий дідуган, дебелий, високий, червоновидий».  Він добре знається на народних ліках.  Старий Сірко надзвичайно привітний, гостинний.

Проте, бачимо його не тільки знаменитим на весь край мисливцем, прекрасним майстром своєї справи, він ще є людиною, яка кохається в рідному слові, носить у собі морально-етичні традиції свого роду, нації. Це – духовно багата, талановита людина – «сам складає віршівки і таки мистецьки складає». А як захоплено всі слухають його розповідь про дивну мандрівку навколо світу.  

Ось таке поєднання, з одного боку, глибокої закоріненості в духовні витоки свого роду-племені, а з другого, практичної пристосованості до складних обставин, які він перемагає, зберігаючи при цьому людську гідність, і робить його неординарною особистістю, авторитетним, глибоко шанованим главою родини.

Учень 2. Слід відзначити його шанобливе ставлення до дружини, місцевого населення, тунгуса – Петра Лірова, тубільця Кім-Гі-Суну, яким на Різдвяні свята возили подарунки; перед походом на тигра завітали до старого пустельника удегейця Інокентія Петровича. Цей сліпий дідусь не розумів української мови, проте серцем відчував доброту, привітність.

       Доброта та милосердя – це одна із найголовніших рис сильного типу української людини.

Учитель. Мати у родині Сірків – справжня берегиня сімейного вогнища, дбайлива дружина і мати.

(Відповіді учнів  другої групи)

Учень 1: (можливий варіант відповіді з посиланням на текст)

Сірчиха – добра,  лагідної вдачі жінка. Автор змусив нас, читачів, подивитися на неї очима Григорія Многогрішного, їй понад 50… (зовнішність). Так само, як і її чоловік, вона береже пам’ять роду. Її розповідь про історію переселення, про поступове вкорінення українців у Зеленому Клину, про їхнє життя є надзвичайно цікавою і характеризує її як спостережливу і розумну жінку.

(Учень читає уривок з роману від слів: «Григорій слухав її…» - до слів:

«…як оті могутні кряжі гір!»)

         Мати – дбайлива, вправна господиня. Разом з чоловіком їй доводилося тяжко працювати заради достойного життя своєї родини. Вона вміла по-хазяйськи вести хатню роботу, поратися на городі та в господі. А які в неї кулінарні здібності! «Стіл був застелений…».  Сірчиха керується почуттями великої материнської любові. Коли діти і чоловік збиралися на полювання, вона… «тліла серцем та нишком витирала сльози».

         Материнське серце зрозуміло душевні тривоги Наталки, її перше кохання. Хоч Сірчиха була вивезена з України ще дитиною і ледь-ледь пам’ятає рідний край, усе ж у неї залишилась туга за своєю першою Батьківщиною: «…туди тягне…». Ще слід сказати, що ця  жінка живе за законами християнської моралі. Постійно звертається до Бога.

   Як берегиня сімейного вогнища, вона багато в чому визначає ту атмосферу добра, злагоди, взаємоповаги, що існує в родині Сірків.

Учитель. Чи можна вважати Сірчиху сильним типом української людини?

(Відповіді учнів)

 Учитель. Характеристику дітей родини Сірків готувала третя група.

(Відповіді учнів  третьої групи)

Учень 1: ( можливий варіант відповіді з посиланням на текст).

         Дітей у Сірковій родині було троє, але під час ловлі тигра старший син Микола загинув. Про це ми дізнаємося з розповіді матері.

          Молодший син Гриць Сірко активно переймає величезний життєвий досвід – практичний і моральний – своїх батьків. На перший погляд, Грицько звичайний молодий чоловік, який нічим не виділяється. Це «густобровий, кремезний парубок, спритний мисливець, вірний сім’ї та чоловічій дружбі». «Грицько от здоровий та красний», «Високий, як батько, дебелий красень. Молодий – років 25. На ньому військовий старенький френч. На ногах ічиги, на голові набакир кепка, а з-під неї буйний чуб кучерявиться». У родині він користується повагою. Гриць опанував чоловічу домашню роботу – разом  з батьком  господарює і в дворі, і в лісі. Розуміє Наталку, з повагою ставиться до батьків. Однак, для повного розуміння, самовираження його як неординарної особистості йому замало тайгового простору. Коли він разом із Многогрішним опиняється в Хабаровську, то зразу ж показує себе як людина з родовим характером Сірків, тобто з характером переможця. Маючи обмаль інформації про Многогрішного, Грицько інтуїтивно відчув, що його побратимові краще не з’являтись у НКВД, куди вони подалися зареєструвати гвинтівку. Він зупинився, узяв Григорія за петельки і притяг до себе.  Многогрішний зразу ж оцінив розум Грицька, здатність приймати виважені рішення, обережність. «Чортів Гриць…»  – до слів: «…тигролов!». Я вважаю, що Грицько – це сильний тип української людини.

Учень 2: ( можливий варіант відповіді з посиланням на текст)

       Наталка на диво багатогранна особистість. «Хороша та бистроока, із стрічкою над чолом і юна, смаглява від сонця». У неї вроджена і яскраво виявлена жіночність. Ключ до розуміння її характеру треба шукати у досить рідкісному поєднанні жіночності з тими якостями, які вона набула, поділяючи разом з батьками та братами всі труднощі мисливського життя. Тому перше враження про Наталку в Григорія таке: «Якесь дивне…» - до слів: «…а таке сердите».  Вона пишається своїм старовинним прізвищем, своєю належністю до давнього роду. «Сірківна, – вимовила дівчина з гордістю. Мій батько – Сірко, і дід – теж  Сірко, і прадід. Всі Сірки…»  Наталка дуже працьовита. Про це свідчить порядок у хаті, створений дівочою рукою квітник. Мені дуже сподобалась така сцена: «…На камені, по тім боці, зігнувшись, як лозина, і мерехтячи на сонці голим тілом, стояла мавка і викручувала мокру косу… Вода плюскотіла, збігала срібним струмочком. Наталка! Гола і дивна як мавка лісова. Сяяла блискучими росинками на тілі в сонячній купелі.» Не можна повірити, що така вродлива, статна дівчина може бути ще й мисливцем, і неабияким. Ось вона у своїй стихії – на зимовому полюванні. Цілий день переслідує рись. «Оце зажене» – до слів: «…так просто». Перелік таких сцен можна продовжувати і продовжувати. Я хочу сказати, що цей образ мені дуже сподобався, а найбільше те, що героїня здатна на велику, всеперемагаючу любов.

Учениця: ( можливий варіант відповіді).

      Хоч Наталка і не народилася в Україні, але захоплює її мова українська, пересипана народними прислів’ями. Наприклад: «Бог не без милості, козак не без щастя». Наталка мала також хороший, сильний голос і чудово співала українські пісні.

Учитель. Отже, героїня роману І.Багряного гідно доповнює галерею прекрасних  сильних духом жіночих образів. Четверта група працювала над характеристикою образу Григорія Многогрішного.

(Відповіді учнів  четвертої  групи)

Учень 1: ( можливий варіант відповіді).

        Григорій Многогрішний – це лицар національної ідеї, прототип автора роману. Він належить до людей, яких неможливо скорити. Надто багато у нього власної гідності і надто багато у нього відповідальності за долю Вітчизни. Многогрішний – сильний духом, щирий, доброзичливий, шляхетний. Я пропоную провести дискусію «Многогрішний і наше покоління».

(Дискусія)

Учень 2. Людина, сильна духом, завжди викликає пошану, у які часи вона б не жила. Я захоплююся тим, що дев’ятирічний хлопець, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, не занепав духом, не втратив природної життєлюбності, залишився вірним сином своєї сонячної України.

Учитель.

      І саме Григорій Многогрішний стає живою ланкою, що поєднує минуле та майбутнє. Сучасні юнаки і дівчата так само як і Григорій Многогрішний знають, що тоталітарне суспільство не має майбутнього, бо воно зневажає почуття власної гідності.

5. Підсумок уроку:

Учитель.

Ми розглянули характеристики всіх представників родини Сірків та образ Григорія Многогрішного.

 Бесіда.

У яких рисах характеру проявляється сильний тип української людини?

Чи можемо ми вважати родину Сірків та Григорія  Многогрішного сильним типом української людини?

Що було основою міжособистісних стосунків героїв роману?

Завдяки чому герої роману, відірвані від материкової Батьківщини, зуміли вистояти, влаштувати гідне людини життя?

Чи ми такі, як родина Сірків та Григорій Многогрішний?

 Учитель. Сильний тип української людини…Можливо він поруч з нами? На жаль, не завжди. Прогресуючи, регресуємо. Дається взнаки дефіцит національної честі. То ж бережімо свою душу, свою мову, своє майбутнє, бо ми є нація, є народ, що має свою Батьківщину і повинні творити життя на Землі, яке  завішане Господом Богом.

 6. Домашнє завдання

Написати твір – роздум:

 1 група – «Українська родина на зламі століть і епох»;

 2 група – «Чи завжди сміливі мають щастя?»

 3 група – «Що із роману «Тигролови» Івана Багряного я взяв би із собою в життя?»

4 група –  «Духовна перевага Григорія Многогрішного над своїми мучителями»

 7. Оголошення та аргументація оцінок.